Методична скринька

4У 2017/2018 навчальному році педагогічний колектив працює над темою:
«Особливості організації навчально-виховного процесу в спеціальному навчально-виховному комплексі в умовах корекційної спрямованості розвитку учнів (вихованців)».

МЕТА: втілення сучасної науково – обгрунтованої структури корекційної роботи, націленої на підвищення науково-теоретичної, психолого-педагогічної компетентності, вивчення і втілення в практику роботи досягнень олігофренопедагогіки.

ЗАВДАННЯ:32

· науково-методичне забезпечення навчально-виховного процесу;

· створення організаційних умов для безперервного вдосконалення фахової освіти і кваліфікації педагогічних працівників;

· проведення системних методичних заходів, спрямованих на розвиток творчих можливостей педагогів, виявлення перспективного педагогічного досвіду й участь у його вивченні, узагальненні, впровадженні;

– вивчення та впровадження в практику новітніх технологій.

Структура методичної служби:

· педагогічна рада;

· методична рада;

· методичні об’єднання;

· творчі групи;

· психологічна служба;

· спецсемінар з олігофренопедагогіки;

· шкільна медико-педагогічна консультація.

Організація роботи шкільних методичних об’єднань

Методичне об’єднання вчителів початкових класів працює над методичною темою: «Корекційна спрямованість навчально-виховного процесу в умовах спеціальної школи» – голова Рябіченко О.І.

Інтегроване предметне методичне об’єднання вчителів основної школи працює над методичною темою: “Підвищення якості навчально-виховного процесу в умовах спеціальної школи за рахунок корекційної спрямованості розвитку учнів” – голова Оборіна М.І.

Методичне об’єднання вихователів та класних керівників працює над методичною темою: «Формування ціннісних орієнтирів особистості учня спеціальної школи в умовах Школи сприяння здоровю» – голова Нікуліна С.М.

Методичне об’єднання педагогів дошкільного підрозділу працює над темою:”Удосконалення корекційної спрамованості освітнього процесу в умовах “Школи сприяння здоров’ю” з використанням здоров’язберігаючих, здоров’яформуючих технологій” – голова Нєжуріна О.А.

Методичне обєднання вчителів трудового навчання працює над темою:”Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в практику роботи. Диференціація та індивідуалізація роботи щодо професійного самовизначення учнів” – голова Саприкіна М.О.

ОСНОВНИМИ ЗАВДАННЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ МЕТОДИЧНИХ ОБ’ЄДНАНЬ Є:

6a04a248f1a6– прогнозування змін у потребах методичного забезпечення навчально-виховного процесу в інтернат них навчальних закладах;
– впровадження інноваційних форм і методів навчання та виховання;
– створення дидактичної бази викладання навчальних предметів;
– розробка та експертиза навчальних спецкурсів, факультативів.

ЗМІСТ РОБОТИ МЕТОДИЧНИХ ОБ’ЄДНАНЬ ПОЛЯГАЄ У:
– розробці, обговоренні й рецензуванні методичних рекомендацій щодо вивчення навчальних предметів;
– впровадженні методичних матеріалів;
– організації та проведенні методичних семінарів для вчителів за галузями.

ФОРМИ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ З ПЕДАГОГІЧНИМ КОЛЕКТИВОМ:
– методичні розробки та рекомендації;
– семінари з вивчення досвіду роботи вчителів-предметників;
– предметні тижні;
– відкриті уроки;
– самоосвіта;
– виставки, конференції.

СУТНІСТЬ КОРЕКЦІЙНОЇ РОБОТИ

Основні принципи корекційної роботи:
– корекційно-розвиваюча спрямованість навчання і виховання;
– системний підхід до здійснення колекційного впливу на розвиток учнів;
– зв’язок корекційної роботи з життям і практикою;
– реалізація корекційної роботи в усіх ланках навчально-виховного процесу.
Компоненти системи корекційної роботи:
– єдність педагогічних і медичних впливів на учня;
– взаємодія вчителів, вихователів, психолога, лікарів, батьків учнів;
– дотримання послідовності і наступності у корекційної- виховній роботі
– сурове дотримання єдиного охоронно-педагогічного режиму в школі та сім’ї.
Умови забезпечення корекційної спрямованості навчання і виховання:
1. Глибоке і всебічне вивчення учнів педагогом.
2. Цілісний корекційний вплив на змістові, діяльнісні,особистісні компоненти інтелекту у їх системній єдності.
3. Спрямованість педагогічного процесу на формування у дітей вищих психічних функцій із забезпеченням їхньої усвідомленості та довільності.
4. Забезпечення інтелектуалізації та вербалізації предметно-практичної діяльності учнів.
5. Спеціальне педагогічне керівництво пізнавальною діяльністю розумово відсталих дітей з урахуванням відповідних корекційних прийомів при орієнтації на послідовний розвиток інтелектуальної самостійності учнів.
6. Орієнтація у навчання на зону найближчого розвитку дитини з опорою на її збережені особливості.
7. Індивідуальний підхід у кореційній роботі.
8. Єдність педагогічного, психологічного і медичного впливу на вихованців.
9. Дотримання послідовності і наступності у корекційній роботі.
10. Дотримання єдиного охоронно-педагогічного режиму в школі та сім’ї.

ТИПИ УРОКІВ У СПЕЦІАЛЬНІЙ КОРЕКЦІЙНІЙ ШКОЛІ

У корекційній педагогіці найбільш поширена класифікація уроків у залежності від основної освітньої мети заняття, згідно з якою виділяються такі типи уроків:
1. пропедевтичні;
2. формування нових знань, умінь і навичок;
3. додаткової корекції знань і умінь;
4. систематизації й узагальнення знань, умінь та навичок;
5. застосування знань, умінь і навичок;
6. перевірки якості засвоєння знань і умінь;
7. комбіновані уроки.
Розглянемо деякі особливості кожного з названих типів уроків.

ПРОПЕДЕВТИЧНІ УРОКИ. Уроки цього типу мають два різновиди: загальнопропедевтичні і тематикопропедевтичні.
Загальнопропедевтичні уроки проводяться на початку навчання у підготовчому та першому класах і спрямовані на підготовку учнів до систематичного засвоєння програмного матеріалу.
Завдання загальнопропедевтичних уроків такі:
1. ґрунтовно вивчати учнів для уточнення клінічних і психологічних відомостей про них, виявляти рівень їх загального розвитку, обсяг уявлень і знань про навколишню дійсність, стан орієнтування у навколишньому середовищі, готовність до навчальної діяльності;
2. вчити учнів орієнтуватися у класному і шкільному оточенні;
3. корегувати найбільш серйозні вади уваги, сприймання, пам’яті, мислення, мовлення і моторики;
4. прищеплювати школярам навички навчальної діяльності, уміння бути організованими під час навчання, узгоджувати свої дії з діями учнів усього класу;
5. долати індиферентне ставлення до навчальної діяльності і розвивати інтерес до неї, позитивні емоції й мотиви.
Тематикопропедевтичні уроки проводяться в процесі вивчення навчальних предметів з метою підготовки учнів до засвоєння складного навчального матеріалу, виконання самостійної роботи або перед екскурсією орієнтування учнів у тому, що вони мають спостерігати і які завдання виконувати під час екскурсії.
Головна функція пропедевтичних уроків – створення передумов для успішного наступного оволодіння учнями навчальним матеріалом.

УРОКИ ФОРМУВАННЯ НОВИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК.
Особливістю уроків цього типу є те, що на них учні сприймають новий навчальний матеріал або засвоюють нові способи й прийоми дій. Головне в них – елемент новизни, початкове ознайомлення, а не повне опанування нової порції знань, ще невідомих способів дій. На таких уроках учні стикаються з труднощами у диференціюванні того, що сприймається: вони часто не розрізняють за змістом важливе й другорядне, спільне й відмінне в предметах. У цих умовах на уроках формування нових знань, умінь і навичок особлива увага звертається на забезпечення повного сприймання та чіткого усвідомлення всіх елементів, одиниць знань і дій. Усе, що визначено на уроках, має бути в повному обсязі сприйнятим та усвідомленим. Стосовно розумово відсталих дітей ця вимога є винятково важливою, оскільки увесь запас знань створюється лише на уроках, самостійно його поповнювати учні в більшості випадків не можуть. Також вони не спроможні самостійно надолужувати те, що не засвоїли на уроці, тому що прогалини в знаннях розумово відсталі діти не усвідомлюють. Якщо не буде забезпечено повноти і правильності засвоєння знань на уроці, то неправильно сформовані поняття можуть закріпитися, перетворившись у стереотип, який дуже важко перебудовується у зв’язку з інертністю нервових процесів у розумово відсталих дітей.
Щоб розумово відсталі учні повноцінно засвоювали новий матеріал, необхідно застосовувати спеціальні корекційно значущі прийоми і засоби організації навчального матеріалу і діяльності дітей.
Перш за все, на кожен урок потрібно добирати максимально зменшену порцію знань, що буде становити цілісну мікросистему навчального предмета. Виклад достатнього обсягу такої мікросистеми розраховується на 5-10 хвилин у молодших класах, і 10-25 – в старших класах залежно від характеру матеріалу.
Зміст навчального матеріалу добирають так, щоб він мав значно простіший рівень узагальнення порівняно з матеріалом, який вивчається у масовій школі. Навчальний матеріал подають учням в максимально конкретно зі значним використанням наочності. За кожним словом, судженням, думкою учень повинен бачити реальні речі – факти, предмети процеси.
Необхідно надавати допомогу дітям у встановленні зв’язків між старими і новими знаннями, між окремими фактами в системі нових знань, між предметами й явищами, змістом нових знань і реальними предметами явищами і процесами.
Учням надається допомога в адекватній актуалізації старих знань як основи для чіткого усвідомлення нового матеріалу.
Щоб полегшити сприймання нового, перед поясненням або розповіддю школярів знайомлять з новими словами, планом викладу, малюнками.
З метою усвідомленого сприймання навчального матеріалу необхідно використовувати багаторазові повторення, вказівки і роз’яснення.
Отже, охарактеризовані прийоми спрямовані на надання допомоги учням у досягненні якісного засвоєння знань та умінь.

УРОКИ ДОДАТКОВОЇ КОРЕКЦІЇ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ.
Корекційні завдання у допоміжній школі розв’язуються на кожному уроці, в чому й полягає особливість спеціального навчання. Проте є й специфічні уроки, спрямовані на корекцію вад у засвоєнні знань розумово відсталими учнями.
Такий тип уроку не виділяється у загальній дидактиці, оскільки діти з нормальним інтелектом спроможні самостійно подолати певні недоліки у засвоєнні знань у процесі повторення чи виконання домашніх завдань. Дещо інша ситуація складається в допоміжних школах. Тут навіть після добре проведеного уроку, незважаючи на запровадження низки корекційних засобів, учні не завжди повністю та якісно засвоюють знання. З часом окремі елементи засвоєних знань забуваються, асоціації послаблюються, руйнуються зв’язки між окремими фактами, явищами, процесами, подіями, відображеними в раніше сприйнятих знаннях. У таких умовах недоцільно відразу переходити до закріплення щойно поданого навчального матеріалу чи до вивчення нової теми. Потрібна додаткова робота для уточнення, внесення поправок, поповнення і відтворення знань, особливо тоді, коли одна й та ж тема вивчається протягом кількох уроків.
Сутність корекційної роботи на спеціальних корекційних уроках полягає в тому, що відбувається повторення раніше вивченого матеріалу з метою його уточнення і доповнення. Для цього матеріал заново поділяється на частини, кожну з яких вивчають окремо. Так само відбувається й розгортання складних дій. Завдяки повторному поелементному вивченню знань та формування умінь відновлюються не повністю засвоєні раніше або забуті знання, виправляються допущені неточності у засвоєнні окремих фактів, поглиблюється поверхово засвоєний навчальний матеріал. Поряд з тим продовжують збагачуватися і закріплюватися ноіві знання в пам’яті учнів.
Отже, уроки додаткової корекції знань і умінь дозволяють створити міцну основу для подальшого успішного навчання дітей.

УРОКИ СИСТЕМАТИЗАЦІЇ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК.
У результаті сповільненого темпу навчання в допоміжній школі вивчення системи знань розтягується на довгий час. У зв’язку з цим розумово відсталі школярі схильні забувати багато чого із засвоєного до закінчення вивчення теми, втрачати логіку розгортання вивчення теми від уроку до уроку. Це перешкоджає створенню у свідомості дітей системи знань.
Тому в допоміжній школі проводиться багато спеціальних уроків систематизації й узагальнення знань, засвоєних у різний час протягом тривалого періоду. На них відбувається об’єднання окремих знань в єдину систему, встановлюються й закріплюються зв’язки між окремими фактами та їх системами.
Уроки систематизації і узагальнення знань набувають вагомого корекційного значення, оскільки на них створюються сприятливі умови для виправлення чи послаблення основного притаманного розумово відсталим дітям недоліку-зниження рівня абстрагувань і узагальнень.

УРОКИ ЗАСТОСУВАННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК. Користуватися знаннями учнів систематично навчають на більшості уроків у процесі вивчення навчального матеріалу. Проте це застосування знань є поелементним і частковим. Адже розумово відсталим учням важко застосовувати цілий комплекс знань, умінь, здобутих у різний час.
Щоб навчити учнів користуватися складними комплексами знань і умінь, вводять спеціальні уроки відповідного тішу. На них школярів протягом основного часу залучають до послідовної” практичної діяльності, результатом якої є отримання цілісного результату як продукту такої діяльності. Уроки застосування знань, умінь і навичок запроваджуються з усіх навчальних предметів і передбачають, зокрема, такі види діяльності:
• дослідна робота на пришкільній земельній ділянці;
• виконання практичних завдань на місцевості у зв’язку з вивченням природничого, географічного і геометричного матеріалу;
• практичні роботи з усіх предметів (виконання вправ, написання творів складання ділових паперів, практичні обчислення тощо);
• заняття в навчально-виробничих майстернях;
• виробнича праця на підприємствах під час проходження навчальної виробничої практики.
Особливу увагу на таких уроках варто звертати на створення умов ефективного застосування знань на практиці, а саме:
1. дотримання єдності засвоєння і застосування знань, не роз’єднання цих процесів, а їх одночасність;
2. зміцнення зв’язків навчання з життям, практикою, актуалізація і використання в навчанні життєвого досвіду дітей;
3. систематичне включення учнів у практичну діяльність, яка вимагає використання набутих знань і формує здатність до усвідомленого його здійснення, зокрема шляхом коментування дій з посиланням на відповідні правила, виховання звички обдумувати способи роботи, звертатися до довідкової літератури, стимулювання поєднання практичної дії зі словом, вироблення узагальнюючих способів дій тощо.
Уроки застосування знань, умінь і навичок набувають вагомого значення для подальшої соціальної адаптації розумово відсталих дітей, особливо для їхньої професійної самореалізації.

УРОКИ ПЕРЕВІРКИ ЯКОСТІ ЗАСВОЄННЯ ЗНАНЬ І УМІНЬ (контрольні уроки).
У допоміжній школі уроки цього типу посідають значне місце в навчальній діяльності учнів.
Головним є те, що на них виявляється не лише рівень засвоєння знань і умінь, а й з’ясовуються результати корекційно-виховної роботи за певний проміжок часу. Зокрема, виявляються прогалини у знаннях і уміннях учнів, у рівні їх усвідомленості, системності, повноті, дієвості і на основі цього визначається зміст подальшої додаткової роботи, визначається доцільність переходу до вивчення нового матеріалу, стан скомпенсованості порушень саме тих механізмів, на основі яких відбувалось засвоєння знань, оцінюється результативність використаних методів навчання і вносяться певні корективи, відтворюються вивчені знання й набуті уміння для приведення їх у систему.
Відомості, отримані на контрольних уроках, дозволяють визначити напрями подальшої навчальної та корекційної роботи і враховуються при переведенні учнів до наступного класу.

КОМБІНОВАНІ УРОКИ містять у собі головні завдання і види роботи декількох типів уроків. На них у єдності вирішуються завдання повідомлення нових знань, їх закріплення і застосування, перевірки і корекції засвоєння, систематизації тощо.